Чилійський письменник Isabel Allende він справляється так, як хоче, з однією з головних чеснот чи подарунків, яких прагне досягти кожен письменник протягом усієї своєї кар’єри: співпереживання. Символи Isabel Allende є яскравими образами зсередини назовні. Ми зв’язуємось з усіма ними від душі. І звідти, з суб’єктивного внутрішнього форуму, ми споглядаємо світ під призою, яку авторка зацікавлена показати, щоб бути більш переконливою, більш емоційною чи навіть більш критичною, якщо вона торкнеться ...
Тож, друже, ти попереджений. Постаратися прочитати будь -який з романів королеви літер іспанською означатиме мутацію, осмос, мімікрію щодо інших життів, тих героїв її романів. Буває так, що ви починаєте, слухаючи, як вони йдуть біля вас, потім ви помічаєте, як вони дихають, в кінці розшифровують їх запах і бачать їх жести. Зрештою, ви опиняєтесь у їхній шкірі і починаєте жити для них.
Одним словом, це співпереживання, навчання бачити іншими очима. І як я завжди говорив, це одна з найбільших цінностей у літературі. Справа не в тому, щоб вважати себе мудрішим, а в тому, щоб знати, як зрозуміти інших. Окремі окремі дисертації на тему робота Isabel Allende, Я думаю, мені нічого не залишається сказати, крім як представити своє три рекомендовані романи сильно.
Топ 3 рекомендованих романів Росії Isabel Allende
Місто звірів
Хочете зануритися в глибини Амазонки? Можливо, це єдине місце на планеті, де можна знайти щось автентичне. (Це також може статися в зоні безодні, але ми ще не можемо туди потрапити).
Якщо, окрім того, тими, хто візьме тебе, є Олександр та Надя, то тобі сподобається літературна подорож у твоєму житті, яка іноді більше, ніж насправді подорож на кінець світу. Олександр Колд-п’ятнадцятирічний американський хлопчик, який їде на Амазонку з бабусею Кейт, журналісткою, що спеціалізується на подорожах.
Експедиція вирушає вглиб джунглів у пошуках дивного гігантського звіра. Разом зі своєю супутницею подорожей Надією Сантос та багаторічним корінним шаманом Олексій відкриє дивовижний світ, і разом вони переживуть чудову пригоду.
Вже відомий всесвіт о Isabel Allende розширюється Місто звірів з новими елементами магічного реалізму, пригод та природи. Молоді дійові особи, Надя та Олександр, потрапляють у незвідані джунглі Амазонки, проводячи читача за руку у безперервну подорож таємничою територією, де розмиваються межі між реальністю та мріями, де плутаються люди та боги, де ходять духи рука об руку з живими.
Будинок духів
Для початку було непогано, але зовсім не погано ... так що ми збираємося обдурити себе, цей його перший роман закінчився тотемним твором, його взяли в кіно і прочитали в незліченній кількості країн світу .
Глибока та емоційна праця, яка проникає у всі великі інстинкти людської істоти, честолюбство та ніжність, занепад і тщеслав’я, ненависть та безнадійність, і все це в належній дозі закінчиться потоком людства у великій кількості. Історія сім'ї та її перехід поколінь. Блискучі роки минулого та сьогодення як відлуння лунає коридорами та тінями.
Спадщина, що виходить за межі матеріального, таємниці та невирішені борги, братерство та дружба в компанії злість і почуття провини. Усе, що ми знаходимо у своєму найближчому оточенні, закінчується відображенням у цьому романі.
Географічне середовище в глибокій Латинській Америці є сюжетною необхідністю, яка супроводжує транзит насиченого життя її персонажів. Суспільство в політичній скруті, диктатура та свободи. Все, у цьому романі є, просто, все. 40-річчя видання:
Острів під морем
Для рабині в Сен-Домінґ наприкінці XNUMX-го століття Заріте мала щасливу зірку: у віці дев'яти років її продали Тулузі Вальморану, багатому землевласнику, але вона не відчула також виснаження плантацій очерету. або задуха і страждання млинів, бо вона завжди була домашньою рабинею. Його природна доброта, сила духу та чесність дозволили йому поділитися таємницями й духовністю, які допомогли його народу вижити, рабам, і пізнати нещастя панів, білих.
Заріте став центром мікрокосму, який був відображенням світу колонії: господар Вальморен, його тендітна дружина іспанка та їхній чутливий син Моріс, мудрий Парментьє, військовий Реле та мулат-куртизанка Віолет, Танте Роуз, цілитель, Гамбо, красивий повстанський раб... та інші персонажі в жорстокому пожежі, яка в кінцевому підсумку спустошила б їхню землю та відкинула їх далеко від неї.
Будучи відвезеною господарем до Нового Орлеана, Заріте розпочала новий етап, на якому вона досягне свого найбільшого прагнення: свободи. Крім болю і любові, підпорядкування і незалежності, її бажань і тих, які нав’язувалися їй протягом усього життя, Заріте могла споглядати її з спокоєм і зробити висновок, що у неї була щаслива зірка.
Інші книги автора Isabel Allende...
Вітер знає моє ім'я
Історія повторюється з непокірним відчуттям, що якщо ми не регресуємо, то принаймні застрягли. Навчання історії тоді здається химерою. І найдраматичніші переживання повторюються так, ніби старий страх склав стійку симфонію людського існування, від загальної долі до найособливіших переживань, які подобаються авторові. Isabel Allende незважаючи ні на що, воно все ще викликає необхідні відтінки надії.
Відень, 1938 рік. Самуель Адлер — шестирічний єврейський хлопчик, батько якого зникає під час «Нічі розбитого скла», під час якої його родина втрачає все. Його зневірена мати дає йому місце в поїзді, який доставить його з нацистської Австрії до Англії. Самуель починає новий етап зі своєю вірною скрипкою та з тягарем самотності та невизначеності, які завжди супроводжуватимуть його протягом довгого життя.
Арізона, 2019 рік. Через вісім десятиліть семирічна Аніта Діас сідає на інший потяг разом зі своєю матір’ю, щоб уникнути неминучої небезпеки в Сальвадорі та відправитися у вигнання до Сполучених Штатів. Її прибуття збігається з новою та невблаганною політикою уряду, яка відокремлює її від матері на кордоні. Самотня і налякана, далеко від усього, що їй знайоме, Аніта шукає притулку в Азабахарі, чарівному світі, який існує лише в її уяві. Тим часом Селена Дюран, молодий соціальний працівник, і Френк Ангілері, успішний адвокат, борються за те, щоб возз’єднати дівчину з матір’ю та запропонувати їй краще майбутнє.
У «Вітер знає моє ім’я» минуле і сьогодення переплітаються, щоб розповісти про драму викорінення та спокутування солідарності, співчуття та любові. Актуальний роман про жертви, на які іноді змушені йти батьки заради своїх дітей, про дивовижну здатність деяких дітей переживати насильство, не припиняючи мріяти, і про стійкість надії, яка може світити навіть у найтемніші хвилини.
Поза зимою
Я маю чудову пам’ять про цю книгу Isabel Allende за обставинами, за яких він був прочитаний. І це те, що реальність і вигадка не такі вже й чужі, навіть не з читацької призми, в якій те, що з ним відбувається, збігається з тим, що відбувається в романі, з іншими враженнями та іншими уявленнями.
Тож, можливо, якась інша попередня книга може посісти це третє місце, але обставини панують, і це читання було просякнуте позитивом, незважаючи на його походження, з надією, незважаючи на його краї ...
Це скрипуче, і певним чином це також виглядає так у романі, як глобалізація стає вигадкою для людей без людей, своєрідним ідеальним колом навколо планети, де те, що вільно циркулює, - це все, що завгодно, тільки не люди.
Менше держав контролює економіку, але більше держав контролює людей. Америка викликає цей парадокс, і там ми зустрічаємо героїв цього відданого, реалістичного і, безумовно, сумлінного роману.
Довгий морський пелюстка
Більшість великих історій, епічних і перетворюючих, трансцендентних і революційних, але завжди дуже людських, починаються з необхідності перед обличчям нав'язування, повстання чи вигнання на захист ідеалів. Майже все, що варто розповісти, відбувається, коли людина робить цей стрибок над прірвою, щоб чітко побачити, що все відчуває себе більш актуальним за підтримки можливого завоювання. Ви не можете прожити більше одного життя, як я вже зазначав Кундера у його спосіб описати наше існування як ескіз до порожнього твору. Але дещо суперечить чеському генію, але залишається свідчення великих авантюристів перед лицем нав'язування і навіть трагедії, як спосіб життя з такою інтенсивністю, що здається, що живеться принаймні двічі.
І до цього він не додав нічого більше і нічого менше Isabel Allende, одужуючи свого співвітчизника Неруду, який, побачивши затоку Вальпараїсо з тисячами іспанських вигнанців біля їхніх нових місць, які будуть побудовані, переписав бачення так: "ця довга пелюстка моря і снігу".
Це те, що має епос виживання. Прибуття у Вальпараїсо у 1939 р. З Іспанії, практично розгромлене Франко, передбачало завершення місії поета. Більше 2.000 XNUMX іспанців завершили подорож до надії, звільнившись від страху авторитаризму, який починав виникати між узбережжями Атлантики та Середземномор’я.
Для розповіді Альєнде вибрані Віктор Даламу та Розер Бругера. З ким ми починаємо виліт з маленького французького містечка Пойяк на борту міфічного човна Вінніпег.
Але не все так просто, необхідна втеча від вашого походження викликає викорінення, куди б ви не пішли. І незважаючи на хороший прийом у Чилі (з їхнім небажанням у певних сферах, звичайно), Віктор і Розер відчувають, що неспокій життя втратив тисячі кілометрів. Життя головних героїв та майбутнє Чилі, яка також відчувала свою напругу у світі, приреченому на Другу світову війну, конфлікт, у якому Чилі в кінцевому підсумку стане мокрим, викликаним тиском Сполучених Штатів. Чилі, яка вже постраждала в Першій світовій війні, все ще спустошена землетрусом того ж 1939 року.
Роль вигнанців була недовгою, і незабаром їм довелося знайти нове життя для себе. Перешкода втрати походження завжди обтяжує. Але як тільки новий сайт буде знайдений, той самий починає бачитись з дивністю, яка може розірватись у будь -яку сторону.
Віолета
Віолета з'являється на світ у бурхливий день 1920 року, перша дитина в сім'ї з п'яти бурхливих братів і сестер. З самого початку його життя буде відзначатися надзвичайними подіями, оскільки ударні хвилі Великої війни все ще відчуваються, коли іспанський грип досягає берегів його рідної країни Південної Америки, майже в той самий момент його народження.
Завдяки ясновидінню батька, сім’я вийде неушкодженою з цієї кризи, щоб зіткнутися з новою, коли Велика депресія порушує елегантне міське життя, яке Віолета знала досі. Його сім'я втратить все і буде змушена вийти на пенсію у дику та віддалену частину країни. Там Віолета досягне повноліття і матиме свого першого залицяльника ...
У листі, адресованому людині, яку вона любить понад усіх, Віолета згадує руйнівні любовні розчарування і пристрасні романи, хвилини бідності, а також процвітання, жахливі втрати і величезні радощі. Деякі з великих подій в історії сформують її життя: боротьба за права жінок, підйом і падіння тиранів і, зрештою, не одна, а дві пандемії.
Побачений очима жінки з незабутньою пристрастю, рішучістю та гумором, які підтримують її у бурхливому житті, Isabel Allende дає нам, знову ж таки, шалено натхненну та глибоко емоційну епічну історію.
Жінки моєї душі
Знаючи напам’ять шлях до джерела натхнення, Isabel Allende у цьому творі він перетворюється на екзистенційну балаканину зрілості, де ми всі повертаємося до того, що сформувало нашу ідентичність. Щось, що здається мені дуже природним і своєчасним, співзвучним з нещодавнім інтерв’ю, яке я прочитав про Ізабель, у якому ви відчули той момент прекрасної меланхолії, туги, що лише в Прозаїки з ліричним даром Альєнде можуть бути сублімовані в романах, автобіографіях або в такому гібриді, якого кожен досягає, розповідаючи про своє життя.
Для цього завдання автор змінює один із своїх титулів, які зараз є в моді, завдяки одноманітному серіалу "Inés del alma mía" і приводить нас до бачення, співзвучного з баченням самої Інес, яка знову відкриває світ, новий світ. Тому що бачення письменника завжди має дивитися на нові горизонти, ті, що пропонуються кожним віком.
Isabel Allende занурюється в її пам’ять і пропонує нам захоплюючу книгу про її стосунки з фемінізмом і фактом того, що вона жінка, водночас стверджуючи, що доросле життя потрібно прожити, відчути й насолоджуватися з повною інтенсивністю.
En Жінки моєї душі Велика чилійська письменниця запрошує нас супроводжувати її в цій особистій та емоційній подорожі, де вона розглядає свої стосунки з фемінізмом з дитинства до сьогодні. Він пам’ятає деяких важливих жінок у своєму житті, таких як його довгоочікувана Панчіта, Пола чи агентка Кармен Бальселлс; до відповідних письменників, таких як Вірджинія Вулф або Маргарет Етвуд; до молодих художників, які стримують повстання свого покоління, та, серед багатьох інших, до тих анонімних жінок, які зазнали насильства і які, повні гідності та мужності, встають і рухаються вперед ...
Саме вони так надихають його і так багато супроводжують протягом усього життя: його жінки душі. Нарешті, він також розмірковує про рух #MeToo, який він підтримує та святкує, про нещодавні соціальні заворушення у країні його походження і, звичайно, про нову ситуацію, яку ми переживаємо у всьому світі з пандемією. І все це без втрати тієї безпомилкової пристрасті до життя та наполягання на тому, що незалежно від віку завжди є час на кохання.
Дякую, що поділилися всіма цими чудовими творами великого автора Isabel Allende.
Грекіас